Дослідження Голодомору 1932-1933 років на "мікрорівні" - у межах однієї сільської ради дозволяє уявити масштаби неоголошеної війни проти Українського народу. Книга створювалась дідами і правнуками. Перші - болісно, іноді боязко, ділилися спогадами. Другі - тодішні десятикласники, проходили усі свої зимові канікули по всіх 12 населених пунктах найбільшої в районі Северинівської сільської ради, записуючи їх. Приходили: іноді, по пояс у снігу, збуджені і втомлені. І завжди з постійним питанням у очах: "Як таке могло статися?!" Спогади вичитувались і оброблялися. А тоді,…
Внаслідок бурхливих подій 1917-1921 рр. декілька сотень тисяч українців опинилося поза межами Батьківщини. Частина з них повернулася в Україну, проте основна маса залишилася в еміграції. Перебуваючи в іншому політичному, соціальному, економічному, культурному, мовному та релігійному середовищі, емігранти відчували гостру потребу в інформації про рідний край та долю рідних і близьких, які залишилися вдома. В еміграції важливим для них було спілкування зі своїми земляками-емігрантами, оскільки це опосередковано пов’язувало їх з малою батьківщиною. Розкидані майже по всіх країнах Європи, емігранти -уродженці певного…
Короткі спогади відомого діяча Армії УНР, військового коменданта м. Ромен у 1918 році, а в кінці ІІ Світової війни - одного з командирів дивізії "Галичина", (з 1945 року відомої, як 1-а Українська Дивізія Української Національної Армії) полковника Михайла Крата про навчання в Сумському кадетському корпусі. Вони цікаві не тільки деталями побуту й культурного життя кадетів, а тим, що відрізняються у цьому плані від спогадів, написаних від імені російських ветеранських організацій монархічного спрямування, отже, відповідно, просякнутих "вірнопідданськими" настроями.
Листування урядових установ за 1894 рік розкриває обставини встановлення пам'ятника видатному цукрозаводчику і благодійнику Івану Герасимовичу Харитоненку в Сумах. Значне місце приділяється обгрунтуванню потреби встановлення пам'ятника та, у зв'язку з цим, переліку заслуг видатного громадянина перед містом. Оригінали документів зберіггаються в Російському державному історичному архіві (м. Санкт-Петербург)
Коли читаєш давні оголошення, які стосуються благоустрою, багато аналогій приходить на думку. Цього разу згадався цікавий діалог: "...Свирид Опанасович: - Порядок тада у них був!.. Саломон Самсонович: - А щас? Свирид Опанасович: - Щас ні. Щас ні в них, ні в нас, кругом порядка нема..." (Лесь Подерев'янський. "Казка про Рєпку...")
Мустафа Наїма – перший державний літописець Османської імперії. Народившись 1655 року в Алеппо в яничарській сім’ї, він пройшов доволі довгий як на ті часи шлях службовця Дивану (1). Навчався при найповажніших мечетях Стамбула, слугував кільком Великим Візирам (2) імперії, врешті під час походу одного з них у Морею (3) й помер 1712 року простим фінансовим контролером. Утім, для всіх, хто цікавиться українською історією, а найдужче – козацькими стосунками з мусульманською Туреччиною – це одне з ключових імен. Адже Мустафа Наїма…
 У другому томі своїх "Матеріалів..." відомий український історик Дмитро Багалій (1857-1932) також публікує багато цікавих документів XVIII століття, що стосуються історії Сумського, Охтирського слобідських полків та періоду Слобідсько-Української губернії. Це і "Екстракт про слобідські полки 1734 року", і перепис Сумського козацького полку 1755 року, і деякі інші. Д. Багалієм планувалося, що після публікації докторської дисертації (1887) у вигляді першого тому "Нарисів з історії колонізації степової окраїни Московської держави" буде публікуватися і другий том "Нарисів...". Але цей том так і не…
Відомий український історик Дмитро Багалій (1857-1932), за слушним висловом Д. Дорошенка, "утворив наукову історію Слобожанщини". Перший том збірника документів "Матеріали до історії колонізації і побуту степової окраїни Московської держави..." вийшов у 1886 році і, на думку самого Д. Багалія, дав матеріали для написання докторської дисертації, яку вчений захистив у 1887 році. До цих "Матеріалів..." ввійшли цінні документи, які Д. Багалій відшукав у архівах державних установ царської Росії - Розрядному та Посольському приказах, а також Бєлгородському столі. Це, як правило, офіційні…
Сумський історичний портал починає реалізацію проекту “Поверни собі пам’ять!” Він передбачає оприлюднення у відкритому доступі повної бази даних про померлих у період Голодомору 1932-1933 років на території Сумської області.
Відблиск доби з пожовклих сторінок В кінці травня 1994 року сумчани побачили перше число видання Спілки Української Молоді "Сумщина" "Гроно". Наступного дня після виходу газети на телеканалі "Відікон" показали репортаж та інтерв’ю з редактором. Так Суми дізналися про появу нового видання.