Цей ордер був виданий генералом Олександром Румянцевим (1680-1749) на виконання указу російської імператриці Анни (1730-1740) про відкриття в місті Глухові співочої школи, яка б готувала співаків для виступів на імператорській сцені. Глухівська школа заклала міцний фундамент для розвитку української національної співочої культури. Найвідомішими її вихованцями стали Дмитро Бортнянський (1751-1825), Максим Березовський (1745-1777) та Артем Ведель (1767-1808), які піднесли українську музику до світового рівня.
На нинішній Театральній площі м. Суми, в одному з найоригінальніших будинків міста з вежоподібним виступом, прикрашеному статуями-каріатидами, міститься Обласний краєзнавчий музей. Тут до революції розміщалася Земська управа. З повітовим земством і площею перед ним пов’язані сторінки історії політичної боротьби партій та рухів початку ХХ століття. У 1905 і 1917 році тут відбувалися з’їзди, збори, мітинги з вимогами демократичних свобод. У будинку Земства у 1905 році містилися редакції перших місцевих періодичних видань: "Сумський голос" і "Селянська газета". Серед членів редколегії "Сумського…
"Як побачите Табашникова, то заплюйте йому всю його собачу морду. Диво мені, що таку подлую, гнусную тварь земля носить..." У своїх листах середини XIX сторіччя Тарас Григорович не соромився міцних слів і неполіткоректних означень.
Подаємо дані реєстру Воронезької сотні (селище Вороніж тепер належить до Шоскинського району Сумської області) Ніжинського козацького полку станом на 1723 рік, який склав бунчуковий товариш Іван Забіла на вимогу Малоросійської колегії. Документ засвідчує зростання такої обтяжливої для українського господаря повинності, як утримання на постої російських військових. Він подає важливу інформацію про становий склад населення, співвідношення козацьких та селянських дворів, характер повинностей, які вони відбували та посилення процесу зубожіння і покріпачення населення.
Після "Конституції" Пилипа Орлика (1710 р.) ця "Промова..." Григорія Політики (1725-1784), вихідця із роменської козацької старшини, вважається істориками одним з найважливіших національних маніфестів XVIII століття. Документ взятий із сайту Сергія Білоконя: http://www.s-bilokin.name/
Декрет Ради Народних Комісарів РРСФР "О снятии памятников, воздвигнутых в честь царей и их слуг, и выработке проэктов памятников Российской Социалистической революции". Підписали: В. Ульянов (Ленін), А Луначарський, Сталін. Опублікований в № 74 "Известий Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов" від 14/1 квітня 1918 року.
Підбірка документів про перипетії перенесення Іллінського ярмарку з Ромнів до Полтави у 1852 році зроблена Іваном Францевичем Павловським (1851-1922), відомим знавцем історії Полтавського краю.
Вівторок, 15 січня 2013 00:00

Інакодумство на Сумщині Т. 1

Автор
У збірнику подані документи, що висвітлюють історію протестних настроїв та проявів інокодумства комуністичному авторитарному режимові на території Сумщини, починаючи з часів хрущовської «відлиги» до періоду пізньої «перестройки». Документи стосуються найважливіших форм «антисовєтських проявів» – від випадкових розмов, розповсюдження листівок, дисидентства інтелігенції і до створення підпільних організацій.Для дослідників історії національно-визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться новітньою історією України.
Видання "Реабілітовані історією. Сумська область" є складовою частиною всеукраїнської історико-документальної серії книг, покликаної увічнити пам'ять громадян, необгрунтовано репресованих у 1917-1980-х роках. Воно містить важливий матеріал, який розповідає про трагічну історію жителів області, що стали жертвами політичних переслідувань. У вступній статті особлива увага приділяється регіональним особливостям функціонування більшовицького режиму. У розділі «Мовою документів» опубліковані документи про формування системи державного терору на території області, описані методи роботи радянських спецслужб. Також надруковані біографічні нариси про трагічні долі юриста Б. Блінера, інженера НКШС СРСР…
Чиновник В. І. Ярославський залишив після себе цікаві спогади про Харківську губернію, в яких багато місця відведено Сумам і Сумському повіту кінця ХVІІІ - початку ХІХ століть. В них можна зустріти такі відомі імена, як городничий Сум Іван Богданович (брат поета Іполита Богдановича), Василь Каразін, Олександр Паліцин. Спогади, які мають заголовок "Тайная исповедь о моей жизни и делах и о лицах, с которіми я имел дела и сношения" вперше були опубліковані завдяки старанням протоієрея М. Лащенкова у першому числі "Харківського…