Збірка присвячена темі Голодомору 1932-1933 років в Україні. Містить спогади очевидців, зібрані пошуковими загонами роменських загальноосвітніх шкіл, вірші учнів і вчителів, дослідницькі статті наукових працівників і місцевих краєзнавців. Спогади адаптовано для опублікування, оригінали (записи на паперових носіях, магнітофонах і відео) знаходяться у шкільних музеях. Розраховано на учнів, вчителів, студентів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України.
Пропонований читачам збірник розповідає про чорну сторінку в історії українського народу - Голодомор 1932-1933 років. Йдеться про події, які відбувалися на території нинішнього Білопільського району. В розділі "Згадують очевидці" подано спомини жителів сіл, які пам'ятають той час. Видруковано ряд художніх творів на цю тему. Видання ілюстроване багатьма як історичними, так і сучасними світлинами, які доносять правду про Голодомор.
Реєстри Сумського полку 1660–1664 рр. – важливе джерело з дослідження генеалогії, просопографії, демографії, політичних та соціально-історичних процесів у перші роки існування Сумського козацького полку. Публікація передусім покликана зацікавити дослідників Слобожанщини, істориків козаччини, генеалогів, краєзнавців, викладачів та студентів.     
Збірка присвячена темі голодомору 1932-1933 років в Україні і містить спогади очевидців у м. Охтирці. Розраховано на учнів, вчителів, студентів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України.  
У частині першій книги третьої тому «Реабілітовані історією. Сумська область» продовжено публікацію документальних матеріалів про політичні репресії громадян Сумщини в 1918-1980 роках, зокрема про тих, чиї життя або діяльність пов’язані з містом Ромни, Роменським та Середино-Будським районами. Книга – данина пам’яті землякам, які необґрунтовано постраждали за свої переконання, корисний посібник для всіх, хто цікавиться історією рідного краю.        
 Журнали сумських повітових земських зборів є багатющим джерелом з історії земського самоврядування 60-х років ХІХ – початку ХХ століття. У зв’язку з тим, що вони прочитувалися і підписувалися гласними при умові, якщо точка зору цих гласних на те чи інше питання у журналі була повністю відображена, вони ще є і досить достовірним джерелом. Але при використанні журналів потрібно також мати на увазі, що журнали земських зборів друкувалися з дозволу харківського губернатора, а значить могли цензуруватися у губернській адміністрації. Джерело: Российская государственная…
 Журнали сумських повітових земських зборів є багатющим джерелом з історії земського самоврядування 60-х років ХІХ – початку ХХ століття. У зв’язку з тим, що вони прочитувалися і підписувалися гласними при умові, якщо точка зору цих гласних на те чи інше питання у журналі була повністю відображена, вони ще є і досить достовірним джерелом. Але при використанні журналів потрібно також мати на увазі, що журнали земських зборів друкувалися з дозволу харківського губернатора, а значить могли цензуруватися у губернській адміністрації. Джерело: Российская государственная…
 Подаємо підготовлену Ларисою Єпик підбірку документів, які дають уявлення про особливості політики українізації по відношенню до державних службовців і партійних працівників в Україні у 20-х роках ХХ ст. на Сумщині. Особливий інтерес представляють вперше надані до друку програми курсів українознавства з української мови та літератури, а також історії України.  
 Журнали сумських повітових земських зборів є багатющим джерелом з історії земського самоврядування 60-х років ХІХ – початку ХХ століття. У зв’язку з тим, що вони прочитувалися і підписувалися гласними при умові, якщо точка зору цих гласних на те чи інше питання у журналі була повністю відображена, вони ще є і досить достовірним джерелом. Але при використанні журналів потрібно також мати на увазі, що журнали земських зборів друкувалися з дозволу харківського губернатора, а значить могли цензуруватися у губернській адміністрації. Джерело: Российская государственная…
 Журнали сумських повітових земських зборів є багатющим джерелом з історії земського самоврядування 60-х років ХІХ – початку ХХ століття. У зв’язку з тим, що вони прочитувалися і підписувалися гласними при умові, якщо точка зору цих гласних на те чи інше питання у журналі була повністю відображена, вони ще є і досить достовірним джерелом. Але при використанні журналів потрібно також мати на увазі, що журнали земських зборів друкувалися з дозволу харківського губернатора, а значить могли цензуруватися у губернській адміністрації. Джерело: Российская государственная…