Відродження Нації. Початок тієї осені не віщував нічого особливо цікавого. Люди вже поступово звикали до галасливих барвистих мітингів з декларативними резолюціями і почали зневірюватися в реальних можливостях і здібностях “записних крикунів” у парламенті... І ось “на арену”, нарешті, вийшла молода організована і радикальна сила. Виїжджаючи з друзями до Києва на третій полиці загального вагону, я, тоді студент третього курсу історичного факультету СДПІ, голова СНУМ “Сумщина”, звичайно, не міг передбачити, чим це все закінчиться взагалі і для нас зокрема. Такі речі,…
Видання "Реабілітовані історією. Сумська область" є складовою частиною всеукраїнської історико-документальної серії книг, покликаної увічнити пам'ять громадян, необгрунтовано репресованих у 1917-1980-х роках. Воно містить важливий матеріал, який розповідає про трагічну історію жителів області, що стали жертвами політичних переслідувань. У вступній статті особлива увага приділяється регіональним особливостям функціонування більшовицького режиму. У розділі «Мовою документів» опубліковані документи про формування системи державного терору на території області, описані методи роботи радянських спецслужб. Також надруковані біографічні нариси про трагічні долі юриста Б. Блінера, інженера НКШС СРСР…
Чиновник В. І. Ярославський залишив після себе цікаві спогади про Харківську губернію, в яких багато місця відведено Сумам і Сумському повіту кінця ХVІІІ - початку ХІХ століть. В них можна зустріти такі відомі імена, як городничий Сум Іван Богданович (брат поета Іполита Богдановича), Василь Каразін, Олександр Паліцин. Спогади, які мають заголовок "Тайная исповедь о моей жизни и делах и о лицах, с которіми я имел дела и сношения" вперше були опубліковані завдяки старанням протоієрея М. Лащенкова у першому числі "Харківського…
Науково-документальний фільм про Павла Івановича Зайцева, уродженця міста Суми, українського громадського діяча часів Української Народної Республіки та Української Держави гетьмана Скоропадського, згодом політичного емігранта, видатного українського літературознавця, найпершого дослідника творчості Т.Г. Шевченка. Сценарист і режисер — Тетяна Голуб; Оператоp;Олександр Бєлявський; Відеомонтаж — Петро Криштоп; Комп'ютерна графіка — Петро Криштоп; Диктори – Тетяна Голуб, Олег Опанасюк. Студія "Akadem-TV", 2011
Дослідження Голодомору 1932-1933 років на "мікрорівні" - у межах однієї сільської ради дозволяє уявити масштаби неоголошеної війни проти Українського народу. Книга створювалась дідами і правнуками. Перші - болісно, іноді боязко, ділилися спогадами. Другі - тодішні десятикласники, проходили усі свої зимові канікули по всіх 12 населених пунктах найбільшої в районі Северинівської сільської ради, записуючи їх. Приходили: іноді, по пояс у снігу, збуджені і втомлені. І завжди з постійним питанням у очах: "Як таке могло статися?!" Спогади вичитувались і оброблялися. А тоді,…
Внаслідок бурхливих подій 1917-1921 рр. декілька сотень тисяч українців опинилося поза межами Батьківщини. Частина з них повернулася в Україну, проте основна маса залишилася в еміграції. Перебуваючи в іншому політичному, соціальному, економічному, культурному, мовному та релігійному середовищі, емігранти відчували гостру потребу в інформації про рідний край та долю рідних і близьких, які залишилися вдома. В еміграції важливим для них було спілкування зі своїми земляками-емігрантами, оскільки це опосередковано пов’язувало їх з малою батьківщиною. Розкидані майже по всіх країнах Європи, емігранти -уродженці певного…
Короткі спогади відомого діяча Армії УНР, військового коменданта м. Ромен у 1918 році, а в кінці ІІ Світової війни - одного з командирів дивізії "Галичина", (з 1945 року відомої, як 1-а Українська Дивізія Української Національної Армії) полковника Михайла Крата про навчання в Сумському кадетському корпусі. Вони цікаві не тільки деталями побуту й культурного життя кадетів, а тим, що відрізняються у цьому плані від спогадів, написаних від імені російських ветеранських організацій монархічного спрямування, отже, відповідно, просякнутих "вірнопідданськими" настроями.
Ці свідчення про голодовку 1932-1933 років на Сумщині взяті із сайту відомого українського історика Юрія Мицика.
Листування урядових установ за 1894 рік розкриває обставини встановлення пам'ятника видатному цукрозаводчику і благодійнику Івану Герасимовичу Харитоненку в Сумах. Значне місце приділяється обгрунтуванню потреби встановлення пам'ятника та, у зв'язку з цим, переліку заслуг видатного громадянина перед містом. Оригінали документів зберіггаються в Російському державному історичному архіві (м. Санкт-Петербург)
Коли читаєш давні оголошення, які стосуються благоустрою, багато аналогій приходить на думку. Цього разу згадався цікавий діалог: "...Свирид Опанасович: - Порядок тада у них був!.. Саломон Самсонович: - А щас? Свирид Опанасович: - Щас ні. Щас ні в них, ні в нас, кругом порядка нема..." (Лесь Подерев'янський. "Казка про Рєпку...")