Субота, 08 лютого 2014 00:00

Час шанувати і вчитися: Степан Бандера, як людина, в світлі документів

Автор  Сумський історичний портал

"Твій справжній друг на шляху, з якого нема сходу..."

(З листа С.Бандери до М.Климишина)

 

В революційний час постаті революціонерів привертають особливу увагу. Особливо, якщо раніше їхня діяльність, замовчувалася, або перекручувалась.

7 лютого в Сумах відбулася відкрита лекція члена Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадія Іванущенка, присвячена  Степанові Бандері - одному з тих, чиє життя припало на найскладніший період ХХ століття, чий приклад та ідеї досі впливають на українців у їх прагненні стати вільною, самодостатньою нацією...

На це обговорення, яке проходило невдовзі після відзначення 105 річниці з дня народження провідника ОУН, зібралися науковці, громадські діячі, просто небайдужі люди.

 

Геннадій Іванущенко поділився своїми враженнями від роботи з особистими документами Степана Бандери, які він знайшов у зарубіжних архівах. Днями пан Геннадій повернувся з майже 8-місячного відрядження до США і Канади, де працював в українських архівах для проекту ЦДВР - Електронний архів визвольного руху (www.avr.org.ua).

В українській історичній науці, починаючи з середини і другої половини ХІХ ст., склалася традиція персоніфікації історії, виокремлення в історичних подіях ролі і місця видатних діячів, дослідження їх життєвого шляху, - зазначив історик. Тому і в архівній справі, створення особових фондів відомих людей дозволяє поглянути на історію їх очима. Наприклад, щоб зрозуміти, як формувалися позиції політика щодо різних питань, коло політичних соратників і опонентів, друзів, - треба досліджувати рукописи його статей і виступів, листування. І, звичайно, через газетні публікації можна простежити ставлення спільноти й до нього, як до особистості і до справи, яку він репрезентує. Особливо, якщо ця справа широко відома в світі.

За словами Геннадія Іванущенка, нещодавно, в архіві дослідного інституту "Україніка", що знаходиться в Торонто (Канада), було виявлено великий масив документів, пов`язаний з діяльністю Провідника ОУН-р Степана Бандери. Тож, вирішено розпочати формування особового фонду видатного українського революціонера. Документи, які могли би стати основою фонду, "розпорошені" по різних архівних колекціях (як громадських, так і приватних). Зрозуміло, що певна їх частина ще "чекає" на відкриття, адже лідер революційної ОУН вів широке листування з членами Організації, які перебували в різних країнах світу.

На цей час основну долю майбутнього особового фонду Степана Бандери складають вирізки з газет багатьох країн світу. Абсолютна більшість цих газетних повідомлень стосується двох періодів: осені 1959 року (загибель С.Бандери) та осені 1962 року (суд над його вбивцею Б.Сташинським). Після ІІ Світової війни ці події були найбільшим приводом нагадати світові про боротьбу, яку вів український народ за свою незалежність.

Нині, газетні повідомлення зібрані у 34 одиниці зберігання, загальною кількістю 2 404 аркуші, повністю оцифровані і виставлені в мережу Інтернет: http://ounuis.info/archive/Funds/osobovyi-fond-s-bandery.html

Представлені країни: ФРН, НДР, Велика Британія, США, Канада, СРСР, Польща, Бразилія, Іспанія, Франція, Аргентина, Бельгія, Нідерланди, Швеція, Норвегія, Італія, Австрія, Австралія, Швейцарія, Венесуела, Марокко, Алжир, Туреччина(всього 23).
Представлені мови: українська, німецька, англійська, російська, польська, французька, іспанська, португальська, шведська, норвезька, голандська, валонська, фламандська, італійська, білоруська, болгарська, хорватська, естонська, грузинська, угорська, литовська, латиська, румунська, сербська, словацька, чеська, турецька (всього 27).

Та особливий інтерес серед документів Бандери, все ж таки, становлять його рукописи. Це статті до різних видань, а також - листування з друзями. "Життя летить, як і має летіти в атомно-космічну еру" - філософськи писав він своєму другові Миколі Климишину в одному листі. І, кількома роками раніше: "Наталя ходить до другої кляси реальної гім. Вчиться добре. Теж бере лєкції на фортепіяні, але тільки перший рік. Має до того талан і робить добрі поступи. Вона вже по вухо татові (...) Андрійко тримається дрібний, але великий розбишака і ціпкий, жвавий, як гуцульський коник.". І через деякий час, у цьому ж листі від квітня 1953 р.: "У мене трохи клопіт через те, що больш. агенти викрили мою адресу і як наші дістали вістки від мин. літа зачали "щось підготовляти". Ми були покинули хату на якийсь час з великим клопотом, бо то школа (...) ми вернулись на стару, знану "кому треба", хату і сидимо так на Божу волю. Мені то фук, чисто заник змисл страху, але Слава нервується. Якось то буде." Саме таке листування й дозволяє оцінити Бандеру не з ідеологічних чи політичних позицій, а з суто людських, уявити, в яких умовах він жив, як цінував кожну мить, проведену з родиною, цінував особисте життя друзів по ОУН.  

Так, він знаходив час і аргументи, підтримати "друга Карого" - керівника мережі ОУН в Аргентині, у якого, крім політичних непорозумінь виникла й родинна драма. Часто він спілкувався з рядовими членами ОУН, висловлюючи їм підтримку, даючи поради. Вражає, що Провідник пам'ятав безліч дрібних деталей з життя і побуту своїх знайомих. Іншою особливістю його особистих паперів є їх добра впорядкованість... самим Бандерою. Людина надзвичайно точна, - він фіксував найменші дрібниці свого фінансового життя, наприклад - купівлю якоїсь необхідної платівки за 3 пфенінга... Просто, на відміну від багатьох сучасних політиків, Степан Бандера жив надзвичайно скромно. У нього не було "бізнесу". Отож він і звітував перед Організацією за кожну куплену річ.

"Для мене тепер зрозуміло", - говорить Геннадій Іванущенко, - "чому в розмовах з людьми, які довгі роки особисто знали Степана Бандеру, вони, ці люди, передусім говорили про його людські якості, а вже потім по нього, - як про політика".

В чому ж сила і вплив Бандери? - задавалися питанням учасники обговорення... Безумовно, його особиста харизма і відповідний час, обставини, які "кували кадри" залізного покоління... Але, мабуть, важливішим було його вміння "бачити" потенціал цих кадрів, вести їх за собою, і брати відповідальність на себе в найтяжчих, найкритичніших ситуаціях. Минула уже 105 річниця з дня його народження. Час шанувати і вчитися.

 

{youtube}ITZL1D5IqWg{/youtube}