Охтирський, Лебединський та Сумський повіти, які в часи Російської імперії входили до складу Харківської губернії зараз знаходяться у складі Сумської області. У цьому довіднику подається кількість дворів того чи іншого населеного пункту та їх жителів, кількість церков, навчальних закладів, ярмарок, заводів, фабрик на 1864 рік. У вступній статті подані цікаві відомості про національний склад населення Харківської губернії.
Збірник статей про зв'язки Тараса Шевченка з Сумщиною, укладений головою Сумської організації Спілки письменників України Олексієм Столбіним до 180-річчя з дня народження Кобзаря.
Це автобіографічний нарис відомого українського дисидента, уродженця села Курмани Недригайлівського району, Михайла Григоровича Осадчого (1936-1994). Повість у 1968 році він спочатку поширив у самвидаві, а потім передав її через московських дисидентів на Захід, де вона вийшла друком у 1971 році, стала відомою і одразу була перекладена англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською й китайською мовами. Наступного 1972 року книга «Більмо» посіла шосте місце серед 102 бестселерів у Франції. Саме за це видання книги Михайло Осадчий у 1972 році отримав свій другий…
П'ятий том (у двох частинах) дев'ятнадцятитомного видання М. О. Вольфа "Живописная Россия - Отечество наше в его земельном, историческом, племенном, экономическом и бытовом значении» за редакцією П. П. Семенова, віце-голови Імперського Російського Географічного Товариства, сенатора присвячений території України (Малоросії та Новоросії). Цьому виданню з історії, етнографії, географії та економіки не було аналогів у тодішній Російській імперії за обсягом та повнотою матеріалу. І незважаючи на те, що багато свідчень застаріли, включаючи й зникнення з мапи світу самої Російської імперії, але книга…
У цьому альбомі-каталозі подані зображення, як зниклих, так і збережених православних храмів і монастирів Харківської губернії. На початку альбому публікуються свідчення про існуючі храми станом на 1917 рік. Тут ми подаємо лише ті частини книги, які стосуються пам'ятників церковної архітектури, розташованих на території сучасної Сумської області. Упорядкував альбом-каталог Андрій Парамонов, краєзнавець і видавець, директор Харківського приватного музею міської садиби.
Книга лебединського краєзнавця-аматора Олександра Володимировича Білика, перший рукописний варіант якої був підготовлений уже в 1961 році, в основному відтворює совєтські ідеологічні схеми образу Великої Вітчизняної війни. Та цінність її полягає насамперед у тому, що автор, сам будучи учасником партизанського руху, подає дуже багато таких деталей, які наочно спростовують міфи комуністичної пропаганди. Книга взята з сайту: http://www.twirpx.com/
Шостий розділ цієї книги присвячено останній столиці Гетьманщини - місту Глухову (1708-1764). Подається багатий матеріал про визначні архітектурні пам'ятки міста. Книга видана на відзначення 300-річчя подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу.
У збірнику розміщені матеріали, присвячені створенню й економічній діяльності (на екологічних засадах) Хрестовоздвиженського Трудового Братства, заснованого християнським мислителем і соціальним практиком М. М. Неплюєвим (1851-1908) у 1889 році на території сучасного Ямпільського району, та матеріал про одного із вихованців Братства С. Ф. Черненка - майбутнього селекціонера.
Це ґрунтовне історичне дослідження причин і наслідків голодомору 1932–1933 років в Україні, і зокрема на Сумщині, проведене на основі місцевих документів і спогадів очевидців, матеріалів Державного архіву Сумської області, а також архівів Єкатеринбурга (Свердловська) й Архангельська, куди висилали сумчан як “ворогів народу” та Київського архіву кінофотофонодокументів і, врешті, архівів СБУ. Автор переконливо доводить вину тогочасного уряду СРСР та місцевих представників влади, піднімає завісу над жахливою таємницею і злочином по винищенню генофонду українського народу. Книга висувалася на здобуття Національної премії України…
Брошура вийшла до 200-річчя дозволу на побудову в Ромнах церкви Вознесіння Господнього. Працю впорядкував відомий знавець Роменської старовини Іван Курилов (1840-1916). Видав і написав передмову до неї церковний староста І. Бондаренко.