У статті розглядаються проблеми створення і розвитку українських політичних партій та організацій на території Глухівського повіту в роки Першої російської революції 1905-1907рр.
Розвідка відомого українського історика, археолога, краєзнавця Лева Васильовича Падалки (1859-1927) про всесвітньовідомий дерев'яний храм Покрови в місті Ромен, який був побудований у 1764-1770 роках на кошти останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського (1691-1803). У 1908 році храм був перенесений до Полтави.
  У статті сумських дослідників аналізується діяльність культурного осередку на х. Попівка (тепер Сумщина), який зіграв істотну роль у розвитку освіти й духовності на Слобожанщині.
Навесні 1943 року партійно-державні органи, які керували радянським підпільним і партизанським рухом на окупованій Україні (нелегальний ЦК КП(б)У та безпосередньо підпорядкований йому Український штаб партизанського руху), отримали від московського Центру кілька нових завдань. Перше з них — щодо перетворення керованої ними збройної боротьби проти окупантів на всенародний рух (або всенародне повстання). Друге, що випливало з першого, — опанування всім антинацистським рухом Опору на Західній та Південній Україні, тобто перенесення радянських форм підпільно-партизанської боротьби, з їхнім жорстким централізмом, комуністичним диктатом, неприйняттям…
Стаття присвячена моральним засадам творчості відомого українського фольклориста Григорія Антоновича Нудьги (1913-1994), уродженця села Артюхівка Роменського району.
Подаємо статтю про один з найгостріших класових кофліктів на Охтирщині XVII століття - козацьке повстання 1679 року. Праця належить перу наукового співробітника Охтирського краєзнавчого музею Віллі Волісу і була опублікована ротапринтним способом у першому випуску "Краеведческих записок" Охтирського краєзнавчого музею 1960 року. Передмову до нової публікації праці Віллі Воліса написав харківський історик Володимир Маслійчук.
Завдячуючи своєму вигідному географічному розташуванню, успішному розвитку торгівлі і ремесел, місто Ромен в 30-х роках ХVІІ ст. стало значним економічним центром на сході Речі Посполитої і за адміністративним поділом відносилося до Київського воєводства [17]. В місті нараховувалось до трьохсот дворів [23, 120–144], діяли дві православні дерев’яні церкви: соборна Успенська [15, 49; 16, 240], (нині на цьому місці височить Василівська церква) та Микольська (Миколаївська) [16, 275-276], зруйнована за комуністичного режиму. Можливо існував уже й католицький костел. Добре укріплений Ромен відігравав роль…
Цією статтею відомий сумський краєзнавець Павло Андрійович Сапухін (1893-1970) започаткував цілу серію досліджень про зв'язки великого українського філософа Григорія Сковороди з Сумщиною.