Неділя, 10 березня 2013 00:00

Сила історичного міфу

Автор
У нашому уявленні українці тільки й робили, що страждали. Коли їм це набридало, вони повставали: чергові гайдамаки брали чергову Умань, героїчно різали "ворогів і зрадників" (часто - цілими сім'ями). Але тут влада підганяла війська і садила народних месників на палі, а решта населення продовжувала страждати. Таке життя тривало до 1991 року, коли Україна стала незалежною, але українці все одно продовжують страждати. Над міфотворчістю розмірковував: Євген Лакінський, http://texty.org.ua
Одним з центральних образів, до якого зверталися письменники Сумщини періоду 1941-1943 років – це образ Тараса Шевченка. Поряд з Україною та матір’ю він став для тогочасних поетів уособленням Батьківщини. (Малюнок з поетичної збірки "Ромен цвіте". - Ромен. - 1943. - С. 13.) Але до сьогодні особливості зображення цієї постаті письменниками Сумщини в означений період практично не привертали увагу дослідників, власне, як і література Сумщини періоду 1941-1943 років в цілому. Тож вивчення даного періоду в літературі Сумщини сьогодні набуває особливої гостроти…
"Колись дисидент Сергій Набока сумно жартував, що у Совєцькому Союзі люди ділилися на три групи: досиденти, сиденти й отсиденти, — пригадує історик Геннадій Іванущенко. — Ця книга створювалася і для того, аби подібне не повторилося». Презентація збірки документів та матеріалів «Інакодумство на Сумщині" відбувалася у переповненому залі обласної бібліотеки. Немало прийшло і тих, хто згаданий у книзі, — інакодумців радянської доби. Власне, людей, які мали нахабство мати власну думку в тоталітарному середовищі. Збірка охоплює період 1955—1990 років. «Досить недавні події,…
  У статті розглядаються проблеми створення і розвитку українських політичних партій та організацій на території Глухівського повіту в роки Першої російської революції 1905-1907рр.
Розвідка відомого українського історика, археолога, краєзнавця Лева Васильовича Падалки (1859-1927) про всесвітньовідомий дерев'яний храм Покрови в місті Ромен, який був побудований у 1764-1770 роках на кошти останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського (1691-1803). У 1908 році храм був перенесений до Полтави.
  У статті сумських дослідників аналізується діяльність культурного осередку на х. Попівка (тепер Сумщина), який зіграв істотну роль у розвитку освіти й духовності на Слобожанщині.
Навесні 1943 року партійно-державні органи, які керували радянським підпільним і партизанським рухом на окупованій Україні (нелегальний ЦК КП(б)У та безпосередньо підпорядкований йому Український штаб партизанського руху), отримали від московського Центру кілька нових завдань. Перше з них — щодо перетворення керованої ними збройної боротьби проти окупантів на всенародний рух (або всенародне повстання). Друге, що випливало з першого, — опанування всім антинацистським рухом Опору на Західній та Південній Україні, тобто перенесення радянських форм підпільно-партизанської боротьби, з їхнім жорстким централізмом, комуністичним диктатом, неприйняттям…
Стаття присвячена моральним засадам творчості відомого українського фольклориста Григорія Антоновича Нудьги (1913-1994), уродженця села Артюхівка Роменського району.
Подаємо статтю про один з найгостріших класових кофліктів на Охтирщині XVII століття - козацьке повстання 1679 року. Праця належить перу наукового співробітника Охтирського краєзнавчого музею Віллі Волісу і була опублікована ротапринтним способом у першому випуску "Краеведческих записок" Охтирського краєзнавчого музею 1960 року. Передмову до нової публікації праці Віллі Воліса написав харківський історик Володимир Маслійчук.