У статті аналізуються видання «Наша освіта» (1924-1930) та «Трудова освіта» (1920-1922) як впливовий чинник формування радянської громадсько-педагогічної думки 20-х років ХХ ст.
У статті миколаївського історика проаналізовано вплив діяльності родини Харитоненків на становлення, збереження та розвиток духовних традицій українського суспільства середини ХІХ – початку ХХ ст.
 У статті досліджено процес створення та діяльності однієї з пенітенціарних установ Слобожанщини – Сумського тюремного замку у ХІХ ст. Розглянуто законодавчі основи будівництва в`язниці, систему управління та фінансування, роль громадськості в процесі функціонування закладу. З’ясовано питання участі у діяльності Сумського комітету Товариства опіки тюрем відомого підприємця та мецената І. Г. Харитоненка.  
На початок 1917 року територія нашого краю перебувала у складі чотирьох російських губерній: Сумський повіт, до якого входила і територія нинішнього Білопільського району, належав до Харківської губернії. До неї ж входили: Лебединський повіт з частиною сучасної Недригайлівщини та Охтирський, що мав у своєму складі Тростянець і Краснопілля. Чернігівська губернія мала у своєму складі Конотопський, Кролевецький і Глухівський повіт (з Ямполем і Шосткою). Північно-західна частина теперішнього Шосткинського району разом з Середино – Будою знаходились у складі Новгород – Сіверського повіту Чернігівщини.…
Подаємо розвідку про Архангело-Михайлівський храм в с. Бездрик - один з найдавніших храмів "черкаського" (українського) стилю на Слобожанщині. яка належить перу протоієрея Благовіщенського собору м. Харкова Петра Георгійовича Фоміна (1866-1938). Ось як про село Бездрик пише сам П. Фомін:  «…село Бездрик расположено между лесами на холмах, пересеченных глубокими балками. В одном месте самая высокая гора выходит своею оконечностью в направлении на юг к двум глубоким прудам, к которым спускается почти обрывами и которыми она окружена с трех сторон. Вершина горы…
 Подаємо історіографічну розвідку сумського історика Дмитра Кудінова про селянський рух на території Сумщини періоду Першої російської революції (1905-1907 рр.).  
 У статті розглядаються деякі аспекти політичних репресій проти інженерно-технічної інтелігенції на початку 1930-х років, зокрема, справа так званої "Промпартії" та одного з її осередків в Україні - на Сумському машинобудівному заводі імені М. Фрунзе.  
Відомий український історик Борис Дмитрович Крупницький (1894-1956), перебуваючи в еміграції, продовжив досліджувати розпочату М. Грушевським, Д. Донцовим, В. Липинським, Ю. Липою, Є. Маланюком проблему цивілізаційного "місцезнаходження" України. Цей останній з неопублікованих текстів Крупницького редакція "Української літературної газети" отримала за кілька тижнів до його смарті.