У статті досліджено процес створення та діяльності однієї з пенітенціарних установ Слобожанщини – Сумського тюремного замку у ХІХ ст. Розглянуто законодавчі основи будівництва в`язниці, систему управління та фінансування, роль громадськості в процесі функціонування закладу. З’ясовано питання участі у діяльності Сумського комітету Товариства опіки тюрем відомого підприємця та мецената І. Г. Харитоненка.  
На початок 1917 року територія нашого краю перебувала у складі чотирьох російських губерній: Сумський повіт, до якого входила і територія нинішнього Білопільського району, належав до Харківської губернії. До неї ж входили: Лебединський повіт з частиною сучасної Недригайлівщини та Охтирський, що мав у своєму складі Тростянець і Краснопілля. Чернігівська губернія мала у своєму складі Конотопський, Кролевецький і Глухівський повіт (з Ямполем і Шосткою). Північно-західна частина теперішнього Шосткинського району разом з Середино – Будою знаходились у складі Новгород – Сіверського повіту Чернігівщини.…
Подаємо розвідку про Архангело-Михайлівський храм в с. Бездрик - один з найдавніших храмів "черкаського" (українського) стилю на Слобожанщині. яка належить перу протоієрея Благовіщенського собору м. Харкова Петра Георгійовича Фоміна (1866-1938). Ось як про село Бездрик пише сам П. Фомін:  «…село Бездрик расположено между лесами на холмах, пересеченных глубокими балками. В одном месте самая высокая гора выходит своею оконечностью в направлении на юг к двум глубоким прудам, к которым спускается почти обрывами и которыми она окружена с трех сторон. Вершина горы…
 Подаємо історіографічну розвідку сумського історика Дмитра Кудінова про селянський рух на території Сумщини періоду Першої російської революції (1905-1907 рр.).  
 У статті розглядаються деякі аспекти політичних репресій проти інженерно-технічної інтелігенції на початку 1930-х років, зокрема, справа так званої "Промпартії" та одного з її осередків в Україні - на Сумському машинобудівному заводі імені М. Фрунзе.  
Відомий український історик Борис Дмитрович Крупницький (1894-1956), перебуваючи в еміграції, продовжив досліджувати розпочату М. Грушевським, Д. Донцовим, В. Липинським, Ю. Липою, Є. Маланюком проблему цивілізаційного "місцезнаходження" України. Цей останній з неопублікованих текстів Крупницького редакція "Української літературної газети" отримала за кілька тижнів до його смарті.
Бережіть архіви! З цього простого вислову кожне покоління архівістів починає свій внесок у збереження загальнонаціональної документальної скарбниці. Кожне покоління, на кожному своєму витку історії. І кожне по-своєму. Але ніколи ще так гостро, як нині, не звучала ця тема за останні 20 років... Шалений темп подій, які розгортаються за стінами архівосховищ нагадує нам не тільки про документальні свідчення бурхливого сьогодення, які ми не встигаємо підібрати, але й про цілком реальну загрозу втрати того, що набувалося століттями. Не говорячи вже про втрату,…
15 березня 2014 року виповнюється 75 років з дня проголошення політичної незалежності Карпатської України. Подаємо статтю сумського історика Валерія Власенка про  уродженця Сумщини, фактичного керівника Збройних Сил Карпатської України, полковника, а в майбутньому генерал-хорунжого, військового міністра Уряду УНР в екзилі у 1973-1978 рр. Василя Захаровича Филоновича.
 У статті аналізується 200-річна історія питання локалізації літописного міста Римова, що зводиться до п'яти основних гіпотез. Обгрунтовується точка зору про рух хана Кончака на зворотному шляху від Переяславля не вздовж Дніпра, а на північ і північний схід по Лосицькій дорозі до Середньогоу Сіверського Дінця. Пропонується повернутися до відкинуто більшістю сучасних дослідників давньої гіпотези, висунутої ще на початку ХІХ в. Н. М. Карамзіним і П. Г. Бутковим, і звузити район пошуків до території Верхнього Посулля.