26 червня виповнюється 361 річниця з дня заснування міста Суми, коли у відповідь на чолобитну переселенців з Правобережної України на чолі з осадчим Гарасимом Кондратьєвим було отримано резолюцію уряду царя Олексія Михайловича: «163-го июня в 26 день по приказу околничего Ивана Офонасевича Гавренева велено тем черкасом селитца на Берлитцком городище». До цієї дати читачам «Панорами» буде вкрай цікаво дізнатися про генезу однієї з псевдолегенд, пов’язаних із історією нашого міста.
Традиційною стравою на Маковія в Україні є шулики. Здається, нічого особливого: пісний корж, поламаний на шматочки й залитий водою з маком і медом. Насправді ж за цією простотою стоїть прадавній слов’янський обряд, «прив’язаний» до християнського свята: «Мак мнеться для того, щоб козаків на нашій землі було, як маку рясного». Яке відношення до приготування цієї страви мають козаки? На перший погляд – ніякого. Бо ж здавна, виявляється, чоловікам узагалі небажано було спостерігати за процедурою перетирання маку…
13 січня цього року йому могло би виповнитися 90. З Василем Григоровичем Сосюрченком (Сюсюрченком) я «познайомився» заочно влітку 1990-го, коли мій роменський однодумець Борис Андріїв дав кілька примірників місцевої самвидавної газети «Новий Шлях», редагованої паном Василем. В ній друкувалися і його вірші, і статті, підписані псевдами «В.Григорович» та «Г.Данченко».
"Хвильовий — це певна сукупність рис, це озброєний ворог, це поза всім іншим розгорнений націоналізм, це явище, що має свою вагу і тим дуже небезпечне". (С. Косіор)
У статті викладено результати дослідження соціальної диференціації смертності та структури причин смерті населення під час голоду 1933 року. На основі книг реєстрації смертей створена база даних, що містить 641 актовий запис про смерть для населення м. Лебедин Сумської області. Аналіз структури смертності населення за причинами смерті показав, що частка померлих від причин, які прямо або опосередковано пов’язані із голодом, досягає 73,7 % від загальної кількості смертей у м. Лебедин у другому півріччі 1933 року. Виявлені значні відмінності у структурі причин…
Вступ Як відомо, слобідське дворянство юридично оформилось як стан лише після видання Єкатєріной ІІ «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 р. Одним із важливих нововведень, проголошених у цьому документі, було створення у кожній із губерній родовідної дворянської книги, до якої мали бути внесені відомості про усі роди, котрі могли довести свої права на спадкове дворянство. До родовідної дворянської книги Харківського намісництва була записана більшість представників слобідських козацько-старшинських родів. Тому, досліджуючи становище дворянського стану Слобожанщини, особливу увагу слід приділити аналізу Родовідної дворянської книги,…