Традиційною стравою на Маковія в Україні є шулики. Здається, нічого особливого: пісний корж, поламаний на шматочки й залитий водою з маком і медом. Насправді ж за цією простотою стоїть прадавній слов’янський обряд, «прив’язаний» до християнського свята: «Мак мнеться для того, щоб козаків на нашій землі було, як маку рясного». Яке відношення до приготування цієї страви мають козаки? На перший погляд – ніякого. Бо ж здавна, виявляється, чоловікам узагалі небажано було спостерігати за процедурою перетирання маку…
13 січня цього року йому могло би виповнитися 90. З Василем Григоровичем Сосюрченком (Сюсюрченком) я «познайомився» заочно влітку 1990-го, коли мій роменський однодумець Борис Андріїв дав кілька примірників місцевої самвидавної газети «Новий Шлях», редагованої паном Василем. В ній друкувалися і його вірші, і статті, підписані псевдами «В.Григорович» та «Г.Данченко».
"Хвильовий — це певна сукупність рис, це озброєний ворог, це поза всім іншим розгорнений націоналізм, це явище, що має свою вагу і тим дуже небезпечне". (С. Косіор)
У статті викладено результати дослідження соціальної диференціації смертності та структури причин смерті населення під час голоду 1933 року. На основі книг реєстрації смертей створена база даних, що містить 641 актовий запис про смерть для населення м. Лебедин Сумської області. Аналіз структури смертності населення за причинами смерті показав, що частка померлих від причин, які прямо або опосередковано пов’язані із голодом, досягає 73,7 % від загальної кількості смертей у м. Лебедин у другому півріччі 1933 року. Виявлені значні відмінності у структурі причин…
Вступ Як відомо, слобідське дворянство юридично оформилось як стан лише після видання Єкатєріной ІІ «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 р. Одним із важливих нововведень, проголошених у цьому документі, було створення у кожній із губерній родовідної дворянської книги, до якої мали бути внесені відомості про усі роди, котрі могли довести свої права на спадкове дворянство. До родовідної дворянської книги Харківського намісництва була записана більшість представників слобідських козацько-старшинських родів. Тому, досліджуючи становище дворянського стану Слобожанщини, особливу увагу слід приділити аналізу Родовідної дворянської книги,…
Маленький Глинськ, що на Сумщині, – батьківщина великих патріотів рідної землі. Днями тут відбулася урочиста подія – відкриття меморіальної дошки «Братству Тарасівців». Ініціював встановлення пам’ятного знаку Центр Національного Відродження. Сьогодні, коли Україна переживає нелегкий час воєнної агресії, коли під загрозу поставлена не тільки її територіальна цілісність, а дещо набагато більше – державність, заради якої пролито стільки крові патріотів, для українців життєво необхідно відчувати свою самоідентичність і приналежність до великого народу.
 Автор статті ставить за мету висвітлити закономірності еволюції лозоплетіння на Сумщині впродовж кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Унаслідок проведеного аналізу розкрито технологічні особливості заготівлі сировини та виготовлення плетених виробів, окреслено їх типологію, систематизовано асортимент предметів лозоплетіння за сферою функціонування. Викладене дає автору дійти висновку про те, що незважаючи на скорочення структури досліджуваного ремесла через зникнення речей, які втратили свою практично-побутову роль, лозоплетіння дотепер не припинило свого функціонування завдяки появі нових видів та модифікованих форм виробів.    
 Ця краєзнавча розвідка має на меті привернути увагу до історії батьківського хутора відомого українського письменника Пантелеймона Куліша (1819-1897), вартої для створення тут всеукраїнського туристського маршруту.