Подаємо історіографічну розвідку сумського історика Дмитра Кудінова про селянський рух на території Сумщини періоду Першої російської революції (1905-1907 рр.).  
 У статті розглядаються деякі аспекти політичних репресій проти інженерно-технічної інтелігенції на початку 1930-х років, зокрема, справа так званої "Промпартії" та одного з її осередків в Україні - на Сумському машинобудівному заводі імені М. Фрунзе.  
 Подаємо матеріали наукової конференції, присвяченої археології та історії міста Кролевця і Кролевеччини. В кількох текстах аналізується феномен кролевецького рушника.    Зміст Білинський Олег ГОРОДИЩЕ СКІФСЬКОГО ЧАСУ БІЛЯ с. ВОРГОЛ Жаров Геннадій, Терпиловський Ростислав МУТИНСЬКИЙ МОГИЛЬНИК РУБЕЖУ ЕР НА СЕЙМІ Калашник Євген КОЗАЦЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ КРОЛЕВЦЯ В МАТЕРІАЛАХ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ 2000 р. Маховська Світлана ТРАНСФОРМАЦІЇ ВЕСІЛЬНОЇ ОБРЯДОВОСТІ В С. НИЖНЯ СИРОВАТКА СУМСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ (КІНЕЦЬ ХІХ – 80-і рр. ХХ ст.) Тихонова Людмила КРОЛЕВЕЦЬКІ РУШНИКИ В КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО…
Відомий український історик Борис Дмитрович Крупницький (1894-1956), перебуваючи в еміграції, продовжив досліджувати розпочату М. Грушевським, Д. Донцовим, В. Липинським, Ю. Липою, Є. Маланюком проблему цивілізаційного "місцезнаходження" України. Цей останній з неопублікованих текстів Крупницького редакція "Української літературної газети" отримала за кілька тижнів до його смарті.
Бережіть архіви! З цього простого вислову кожне покоління архівістів починає свій внесок у збереження загальнонаціональної документальної скарбниці. Кожне покоління, на кожному своєму витку історії. І кожне по-своєму. Але ніколи ще так гостро, як нині, не звучала ця тема за останні 20 років... Шалений темп подій, які розгортаються за стінами архівосховищ нагадує нам не тільки про документальні свідчення бурхливого сьогодення, які ми не встигаємо підібрати, але й про цілком реальну загрозу втрати того, що набувалося століттями. Не говорячи вже про втрату,…
 У монографічному дослідженні російського історика Андрія Папкова йдеться про заселення лісостепових просторів Південної Московії в XVI–XVII століттях, які пізніше дістануть назву Слобідської України в контексті московсько-польських та московсько-українських відносин. Основна увага приділена аналізу та характеристиці протиріч, що виникали в цьому порубіжному районі між Московією та Річчю Посполитою. Такий підхід дозволив проаналізувати найбільш складні і маловивчені аспекти взаємодії населення та органів влади двох держав, що розгорнулися на кордоні між Московією й українськими землями Речі Посполитої напередодні історичної Переяславської Ради 1654 року.…
 До книги увійшли найзначніші фольклорно-етнографічні та краєзнавчі статті й нариси Івана Спиридоновича Абрамова (1874-1960), які він друкував протягом життя в періодичних виданнях. Усі твори присвячені дослідженню народної культури та історії рідного авторові селища Вороніж Шосткинського району Сумської області, відомого далеко за межами області, як батьківщина Пантелеймона Куліша.   Зміст С.П'ЯТАЧЕНКО. «НА НИВІ РОЗУМУ НЕ МОЖНА НАМ ВІДСТАВАТИ» ЧЕРНИГОВСКИЕ МАЛОРОССЬІ Песни Обжинки Свадьба Крестины Колядки и щедривки Царь Максимилиан Засивание Детские побасенки Небылица Лирники Масленица Весною Приметы. Суеверия Заключение О КОЛЯДКАХ…
15 березня 2014 року виповнюється 75 років з дня проголошення політичної незалежності Карпатської України. Подаємо статтю сумського історика Валерія Власенка про  уродженця Сумщини, фактичного керівника Збройних Сил Карпатської України, полковника, а в майбутньому генерал-хорунжого, військового міністра Уряду УНР в екзилі у 1973-1978 рр. Василя Захаровича Филоновича.
 У статті аналізується 200-річна історія питання локалізації літописного міста Римова, що зводиться до п'яти основних гіпотез. Обгрунтовується точка зору про рух хана Кончака на зворотному шляху від Переяславля не вздовж Дніпра, а на північ і північний схід по Лосицькій дорозі до Середньогоу Сіверського Дінця. Пропонується повернутися до відкинуто більшістю сучасних дослідників давньої гіпотези, висунутої ще на початку ХІХ в. Н. М. Карамзіним і П. Г. Бутковим, і звузити район пошуків до території Верхнього Посулля.