Праця викладача Кролевецької чоловічої гімназії Олександра Гур'єва - перша книга з історії міста Кролевця Сумської області. На основі архівних матеріалів та відомостей від старожилів автор простежує історію заснування та розвитку Кролевця в XVIII-XIX століттях, а також окремо зупиняється на історії кролевецьких церков та ярмарку.
На початок 1917 року територія нашого краю перебувала у складі чотирьох російських губерній: Сумський повіт, до якого входила і територія нинішнього Білопільського району, належав до Харківської губернії. До неї ж входили: Лебединський повіт з частиною сучасної Недригайлівщини та Охтирський, що мав у своєму складі Тростянець і Краснопілля. Чернігівська губернія мала у своєму складі Конотопський, Кролевецький і Глухівський повіт (з Ямполем і Шосткою). Північно-західна частина теперішнього Шосткинського району разом з Середино – Будою знаходились у складі Новгород – Сіверського повіту Чернігівщини.…
Подаємо розвідку про Архангело-Михайлівський храм в с. Бездрик - один з найдавніших храмів "черкаського" (українського) стилю на Слобожанщині. яка належить перу протоієрея Благовіщенського собору м. Харкова Петра Георгійовича Фоміна (1866-1938). Ось як про село Бездрик пише сам П. Фомін:  «…село Бездрик расположено между лесами на холмах, пересеченных глубокими балками. В одном месте самая высокая гора выходит своею оконечностью в направлении на юг к двум глубоким прудам, к которым спускается почти обрывами и которыми она окружена с трех сторон. Вершина горы…
 Подаємо історіографічну розвідку сумського історика Дмитра Кудінова про селянський рух на території Сумщини періоду Першої російської революції (1905-1907 рр.).  
 У статті розглядаються деякі аспекти політичних репресій проти інженерно-технічної інтелігенції на початку 1930-х років, зокрема, справа так званої "Промпартії" та одного з її осередків в Україні - на Сумському машинобудівному заводі імені М. Фрунзе.  
 Подаємо матеріали наукової конференції, присвяченої археології та історії міста Кролевця і Кролевеччини. В кількох текстах аналізується феномен кролевецького рушника.    Зміст Білинський Олег ГОРОДИЩЕ СКІФСЬКОГО ЧАСУ БІЛЯ с. ВОРГОЛ Жаров Геннадій, Терпиловський Ростислав МУТИНСЬКИЙ МОГИЛЬНИК РУБЕЖУ ЕР НА СЕЙМІ Калашник Євген КОЗАЦЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ КРОЛЕВЦЯ В МАТЕРІАЛАХ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ 2000 р. Маховська Світлана ТРАНСФОРМАЦІЇ ВЕСІЛЬНОЇ ОБРЯДОВОСТІ В С. НИЖНЯ СИРОВАТКА СУМСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ (КІНЕЦЬ ХІХ – 80-і рр. ХХ ст.) Тихонова Людмила КРОЛЕВЕЦЬКІ РУШНИКИ В КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО…
Відомий український історик Борис Дмитрович Крупницький (1894-1956), перебуваючи в еміграції, продовжив досліджувати розпочату М. Грушевським, Д. Донцовим, В. Липинським, Ю. Липою, Є. Маланюком проблему цивілізаційного "місцезнаходження" України. Цей останній з неопублікованих текстів Крупницького редакція "Української літературної газети" отримала за кілька тижнів до його смарті.
Бережіть архіви! З цього простого вислову кожне покоління архівістів починає свій внесок у збереження загальнонаціональної документальної скарбниці. Кожне покоління, на кожному своєму витку історії. І кожне по-своєму. Але ніколи ще так гостро, як нині, не звучала ця тема за останні 20 років... Шалений темп подій, які розгортаються за стінами архівосховищ нагадує нам не тільки про документальні свідчення бурхливого сьогодення, які ми не встигаємо підібрати, але й про цілком реальну загрозу втрати того, що набувалося століттями. Не говорячи вже про втрату,…
 У монографічному дослідженні російського історика Андрія Папкова йдеться про заселення лісостепових просторів Південної Московії в XVI–XVII століттях, які пізніше дістануть назву Слобідської України в контексті московсько-польських та московсько-українських відносин. Основна увага приділена аналізу та характеристиці протиріч, що виникали в цьому порубіжному районі між Московією та Річчю Посполитою. Такий підхід дозволив проаналізувати найбільш складні і маловивчені аспекти взаємодії населення та органів влади двох держав, що розгорнулися на кордоні між Московією й українськими землями Речі Посполитої напередодні історичної Переяславської Ради 1654 року.…