У статті розкриваються основні етапи біографії і наукової діяльності фольклориста Григорія Нудьги. Особлива увага приділяється дослідженням народної пісенної творчості, зокрема, українських дум.  
 У статті аналізуються видання «Наша освіта» (1924-1930) та «Трудова освіта» (1920-1922) як впливовий чинник формування радянської громадсько-педагогічної думки 20-х років ХХ ст.
У статті миколаївського історика проаналізовано вплив діяльності родини Харитоненків на становлення, збереження та розвиток духовних традицій українського суспільства середини ХІХ – початку ХХ ст.
 У статті досліджено процес створення та діяльності однієї з пенітенціарних установ Слобожанщини – Сумського тюремного замку у ХІХ ст. Розглянуто законодавчі основи будівництва в`язниці, систему управління та фінансування, роль громадськості в процесі функціонування закладу. З’ясовано питання участі у діяльності Сумського комітету Товариства опіки тюрем відомого підприємця та мецената І. Г. Харитоненка.  
 Праця викладача Кролевецької чоловічої гімназії Олександра Гур'єва - перша книга з історії міста Кролевця Сумської області. На основі архівних матеріалів та відомостей від старожилів автор простежує історію заснування та розвитку Кролевця в XVIII-XIX століттях, а також окремо зупиняється на історії кролевецьких церков та ярмарку.
На початок 1917 року територія нашого краю перебувала у складі чотирьох російських губерній: Сумський повіт, до якого входила і територія нинішнього Білопільського району, належав до Харківської губернії. До неї ж входили: Лебединський повіт з частиною сучасної Недригайлівщини та Охтирський, що мав у своєму складі Тростянець і Краснопілля. Чернігівська губернія мала у своєму складі Конотопський, Кролевецький і Глухівський повіт (з Ямполем і Шосткою). Північно-західна частина теперішнього Шосткинського району разом з Середино – Будою знаходились у складі Новгород – Сіверського повіту Чернігівщини.…
Подаємо розвідку про Архангело-Михайлівський храм в с. Бездрик - один з найдавніших храмів "черкаського" (українського) стилю на Слобожанщині. яка належить перу протоієрея Благовіщенського собору м. Харкова Петра Георгійовича Фоміна (1866-1938). Ось як про село Бездрик пише сам П. Фомін:  «…село Бездрик расположено между лесами на холмах, пересеченных глубокими балками. В одном месте самая высокая гора выходит своею оконечностью в направлении на юг к двум глубоким прудам, к которым спускается почти обрывами и которыми она окружена с трех сторон. Вершина горы…