У статті розповідається про заснування в Сумах повітового училища та про викладання в ньому українського поета-роматика Пилипа Морачевського. Пізніше П.Морачевський переклав на українську мову Євангелія від Матвія.
Архівну інформацію можна сприймати, або не сприймати. Сперечатися відносно повноти фактів, відображених у документах. Але архіви неможливо ігнорувати. В цьому їх сила і, водночас, вразливість, особливо в періоди "перекроювання" історії. Звернімо увагу на ту обставину, що Національний архівний фонд тому так і називається, що зберігає у своєму складі інформацію про історичне минуле всієї нації та належить виключно їй, а не політичним силам, групам людей тощо. Сьогодні, коли архівісти відзначають своє професійне свято, нагадаємо собі: кожна влада як інструмент політичної волі…
  Сьогодні в науковому і громадському житті нашої держави часто звучать слова про витоки українського патріотизму, про потребу сконструювати якусь сучасну українську "політичну" націю. А ідеологічним підґрунтям цієї конструкції пропонують зробити весь набір героїчних вчинків нашої тисячолітньої історії: від княжих дружинників і козацтва до "героїв громадянської війни" і партизанів Другої Світової. При цьому зазвичай не береться до уваги: чи слугували українським інтересам ці, хай навіть найяскравіші зразки людської хоробрості і самопожертви. Тому і виявляються часто в одному списку, призначеному до…
У статті зроблена спроба показати основні принципи, напрямки і зміст нацистської ідеологічної обробки населення у військовій зоні України, використовуючи як приклад газету "Сумський вісник".
У цьому матеріалі, підготовленому В'ячеславом Артюхом, подані відомості про наймасштабніші перейменування сумських вулиць у ХХ столітті, здіснені комуністичним режимом та, почасти, фашистами. У назвах вулиць подавалися нові ціннісні орієнтири, які потім через різні педагогічні практики закріплювалися у свідомості місцевих жителів. За останніми даними управління архітектури зараз у Сумах 612 вулиць (провулків, проїздів, площ, тупиків). На початку ХХ століття їх було трохи більше сотні, а в середині століття (1952 рік) – 357. Наймасштабніші перейменування сумських вулиць відбулися у ХХ столітті і…
Благодійницька діяльність М.А.Терещенка вирізнялася широким розмахом, чітко продуманим систематичним характером. З ініціативи й активної участі Миколи Артемовича та його дружини Пелагеї Георгіївни в Глухові були збудовані чоловіча гімназія (нині центральний корпус педінституту), жіноча гімназія (школа №1), Федорівське міське училище, назване на честь померлого брата Федора (колишнє приміщення школи №3), ремісниче училище, пізніше імені М.А.Терещенка (колишній корпус технікуму), учительський інститут (корпус №2 педінституту) та церква св. Дмитра Ростовського при ньому, притулок для дітей-сиріт. Загалом, сума витрат цього діяча на благодійні цілі…
З 1864 р. в Російській імперії почали створюватись органи місцевого самоуправління у вигляді земств. Як відомо, земства у багатьох губерніях України провели величезну роботу, яка сприяла піднесенню сільськогосподарського виробництва, розвитку місцевої промисловості, торгівлі, благоустрою міст і т.д. Земства створили губернську і повітову мережу агрономічної служби, займались постачанням сільськогосподарських машин і знарядь, елітного насіння традиційних і нових культур, проводили освітню роботу серед сільського населення (організовували виставки, курси, лекції, видання популярних брошур і т.д.), заснували ряд сільськогосподарських шкіл і училищ організували ветеринарну…
Слід відразу зорієнтувати читача в тому, що топоніми (географічні назви) кожної території мають неоднакову історичну й культурну цінність, – як неоднакова і їхня роль у суспільному житті. Те ж саме можна сказати і про окремих людей, і про окремі будинки, і про окремі речі... Більшість теперішніх назв нам зрозумілі: кажуть, що вони прозорі за змістом, а це вказує на їхню пов’язаність із рештою “звичайних” слів словника мови – і водночас на те, що вони закріплені за певними географічними об’єктами недавно.…
З давніх часів суспільство намагалося контролювати антисоціальні явища, такі як вбивства, крадіжки, антидержавні виступи хоча ще не існувало спеціальних органів з поліцейсько–каральними функціями. У період Київської держави покарання за злочини зводилися до затримання злочинця та відшкодування збитків або кровної помсти.