Книга українського історика консервативного спрямування Дмитра Дорошенка (1882-1951) про життя і творчість нашого земляка, одного з творців української національної ідеї, Пантелеймона Куліша (1819-1897).   Зміст  Частина перша. Життя Куліша й його літературно-громадська праця І. Кулішів рід. Молоді роки. Шкільна наука в Новгороді-Сіверському. Перші літературні інтереси. Університет. Учительська служба II. Учителювання в Київі. Етнографічні мандрівки. «Україна» й «Михайло Чарнишенко». Кирило-Методіївське Братство. «Чорна Рада». Куліш у Петербурзі. Арешт і заслання III.     Куліш знову на волі. Праця в Петербурзі. "Основа". Початок зміни в…
Маленький Глинськ, що на Сумщині, – батьківщина великих патріотів рідної землі. Днями тут відбулася урочиста подія – відкриття меморіальної дошки «Братству Тарасівців». Ініціював встановлення пам’ятного знаку Центр Національного Відродження. Сьогодні, коли Україна переживає нелегкий час воєнної агресії, коли під загрозу поставлена не тільки її територіальна цілісність, а дещо набагато більше – державність, заради якої пролито стільки крові патріотів, для українців життєво необхідно відчувати свою самоідентичність і приналежність до великого народу.
 Автор статті ставить за мету висвітлити закономірності еволюції лозоплетіння на Сумщині впродовж кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Унаслідок проведеного аналізу розкрито технологічні особливості заготівлі сировини та виготовлення плетених виробів, окреслено їх типологію, систематизовано асортимент предметів лозоплетіння за сферою функціонування. Викладене дає автору дійти висновку про те, що незважаючи на скорочення структури досліджуваного ремесла через зникнення речей, які втратили свою практично-побутову роль, лозоплетіння дотепер не припинило свого функціонування завдяки появі нових видів та модифікованих форм виробів.    
Письменник Григорій Трохимович Сірик (псевдонім - Грицько Сірик) (1918-2002) з емігрантської далечини згадує про свою "малу батьківщину" - селище Вороніж Шосткинського району - та її околиці. У книзі описуються як події, свідком яких був сам письменник, так і історичне минуле Вороніжа.   Зміст 1. Дещо з історії 2. Дещо по землю Сіверську 3. Реть, Есмань, Осота й Шостка 4. Коловий вал - старовинне укріплення Вороніжу 5. Східна брама 6. Північна та Новгород-Сіверська брами 7. Західна брама 8. Південна брама 9.…
 Ця краєзнавча розвідка має на меті привернути увагу до історії батьківського хутора відомого українського письменника Пантелеймона Куліша (1819-1897), вартої для створення тут всеукраїнського туристського маршруту.
В альбомі представлені листівки та фотографії кінця ХІХ - початку ХХ століття, на яких зафіксовані унікальні архітектурні об'єкти та краєвиди Сум. Матеріали є цінними документами історії міста, своєрідною енциклопедією минулого.
 У статті досліджується діяльність першого завідувача дитячої лікарні Св. Зінаїди Сум Олександра Федоровича Бєлоусова. Розглянуто його внесок в організацію першої дитячої лікарні на території Сумської області та створення спеціалізованої педіатричної служби для дитячого населення Слобожанщини. Висвітлена особиста роль О. Ф. Бєлоусова в удосконаленні медичної та санітарно-епідеміологічної допомоги в умовах тяжкого соціально-економічного становища більшості громадян Російської імперії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.  
Подаємо один із номерів журналу "Пам'ятки України", повністю присвячений історичному минулому міста Суми.   Зміст Корнієнко О. Гарасим Кондратьєв - засновник сумського полковницького роду та його нащадки Корнієнко О. Сумська фортеця другої половини XVII-XVIII століть Корнієнко О. Сумські храми Кадомська М. Загадки Троїцького собору Друг О., Федевич Л. Оскар Гансен і доля його київського та сумського зібрання Корнієнко О. Місто Суми на старих світлнах місцевих фотографів  
 В статті представлені матеріали, які були виявлені в результаті шурфування і спостережень за земляними роботами в ході проведення  археологічних експертиз при відведенні земельних ділянок на території м. Путивль Сумської області. Цікаві матеріали були отримані під час дослідження двох ділянок території посаду давньоруського Путивля. В ході спостережень за земляними роботами на вул. Воровського була виявлена глинобитна піч ХІІІ ст. і матеріали ХІІІ-ХVІ ст. На другій ділянці, що розташована на вул. Островського, під час шурфування знайдені фрагменти посуду ХІ-ХІV ст. і керамічні матеріали, що свідчать про виробництво дьогтю.