Автор зробив добру справу, написавши цю книгу з історії Тростянецького краю з найдавніших часів до початку XX століття. У монографії в стилі історико-крає-знавчого аналітичного аналізу характеризується соціально-економічний розвиток, культура, звичаї та обряди населення. У науковий обіг введено велику кількість невідомого раніше читачеві історичного, краєзнавчого та етнографічного матеріалу, який автором викладений у цікавій науково-публіцистичній формі. Вдивляючись у минуле, ми грунтовніше розуміємо сьогодення і реальніше прогнозуємо майбутнє. Кожне покоління має свою історію, кожна людина повинна знати історію свого роду, своєї малої Батьківщини,…
У статті викладено результати дослідження соціальної диференціації смертності та структури причин смерті населення під час голоду 1933 року. На основі книг реєстрації смертей створена база даних, що містить 641 актовий запис про смерть для населення м. Лебедин Сумської області. Аналіз структури смертності населення за причинами смерті показав, що частка померлих від причин, які прямо або опосередковано пов’язані із голодом, досягає 73,7 % від загальної кількості смертей у м. Лебедин у другому півріччі 1933 року. Виявлені значні відмінності у структурі причин…
У збірнику подаються доповіді та повідомлення учасників накової історико-краєзнавчої конференції.  
У третій книзі продовжується систематизація та узагальнення маловідомих матеріалів про Буринський край від давнини до сьогодення, розкривається географія, суть і значення пам'яток матеріальної культури в історії Буринщини за даними археологічних та писемних джерел. Автор розглядає нові документи про походження сучасного міста Буринь, деякі маловідомі матеріали про святині та храми Буринщини й окремих особистостей. Видання призначене для широкого кола читачів, краєзнавців та всіх тих, хто цікавиться історією рідного краю.  
У книзі вперше представлені документальні матеріали про історію, духовне і культурне життя Буринщини від давнини до сьогодення. Просто відкрийте книгу і Ви не відірветесь від неї до самої останньої сторінки. Буду вдячний всім, хто повідомить автора про сильні та слабі сторони книги.      
Книгу присвячено малодослідженій сторінці історії одного з п'яти слобідських полків. Утворені на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що безпосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659‒1765). Розраховано на істориків, студентів і всіх шанувальників військової історії.                 ЗМІСТ Вступ Московці: забутий регімент українського війська Розділ І Формування адміністративно-територіального устрою та залюднення Сумського полку Польсько-українська колонізація Слобожанщини кін. XVI –…
Зміст Предисловие Основание села Ямное История Покровской церкви слободы Ямное Земельная дача слободы Ямное и её владельцы Приложение 1. Выпись из дела Поместнаго Приказа, по челобитью 26 Февраля 7194/1686 г., о наделении Яменских Черкас землею Приложение 2 Выпись, выданная 7195/1687 г. Яменским Черкасам, об отмежевании им земли Приложение 3 По иску общества крестьян слободы Ямной Фотоальбом  
Політична історія регіонів України - питання, поки ще мало вивчене сучасною історичною наукою. Монографія дозволяє звернутися до минулого суспільно-політичного життя Сумського повіту початку ХХ століття в контексте теми зародження і розвитку ліберальних організацій у цьому регіоні. Одночасно становлення і діяльність сумських груп Спілки визволення і Конституційно-демократичної партії розглядаються на тлі загальноросійського визвольного і, особливо, ліберального руху. Це робить можливим визначити роль і місце сумських лібералів у перебігу політичних процесів Російській імперії на початку ХХ століття, а також позначити масштаби їх діяльності.           …
Вступ Як відомо, слобідське дворянство юридично оформилось як стан лише після видання Єкатєріной ІІ «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 р. Одним із важливих нововведень, проголошених у цьому документі, було створення у кожній із губерній родовідної дворянської книги, до якої мали бути внесені відомості про усі роди, котрі могли довести свої права на спадкове дворянство. До родовідної дворянської книги Харківського намісництва була записана більшість представників слобідських козацько-старшинських родів. Тому, досліджуючи становище дворянського стану Слобожанщини, особливу увагу слід приділити аналізу Родовідної дворянської книги,…