26 червня виповнюється 361 річниця з дня заснування міста Суми, коли у відповідь на чолобитну переселенців з Правобережної України на чолі з осадчим Гарасимом Кондратьєвим було отримано резолюцію уряду царя Олексія Михайловича: «163-го июня в 26 день по приказу околничего Ивана Офонасевича Гавренева велено тем черкасом селитца на Берлитцком городище». До цієї дати читачам «Панорами» буде вкрай цікаво дізнатися про генезу однієї з псевдолегенд, пов’язаних із історією нашого міста.
Традиційною стравою на Маковія в Україні є шулики. Здається, нічого особливого: пісний корж, поламаний на шматочки й залитий водою з маком і медом. Насправді ж за цією простотою стоїть прадавній слов’янський обряд, «прив’язаний» до християнського свята: «Мак мнеться для того, щоб козаків на нашій землі було, як маку рясного». Яке відношення до приготування цієї страви мають козаки? На перший погляд – ніякого. Бо ж здавна, виявляється, чоловікам узагалі небажано було спостерігати за процедурою перетирання маку…
У довіднику подаються загальні тенденції фортифікаційного будівництва Сумщини з XVII до XVIII ст. Окремо виділяються відомі на сьогоді оборонні комплекси, серед яких є замки, фортеці, укріплені монастирі та козацько-старшинські садиби. Описи укріплень супроводжуються документальними свідоцтвами, картографічними матеріалами та сучасними графічними реконструкціями. Довідник буде корисним для істориків, археологів, краєзнавців, вчителів icтopii, студентів та вcix небайдужих до історії українського  містобудування.
"Дослідження українського повстанства має не тільки наукове, але й соціально-політичне, виховне та світоглядне значення. Із прикрістю доводиться констатувати, що майже 300 років перебування лівобережних українських земель під владою Російської імперії та 70 – під радянським контролем вже практично всієї території України, не минули безслідно. Результатом цього стали докорінні зміни в свідомості та світосприйнятті українця, його відчуття своєї меншовартості порівняно зі «старшим братом – великоросом» та відповідним поглядом на свою націю, як недержавну, слабку та таку, що може існувати лише в…
13 січня цього року йому могло би виповнитися 90. З Василем Григоровичем Сосюрченком (Сюсюрченком) я «познайомився» заочно влітку 1990-го, коли мій роменський однодумець Борис Андріїв дав кілька примірників місцевої самвидавної газети «Новий Шлях», редагованої паном Василем. В ній друкувалися і його вірші, і статті, підписані псевдами «В.Григорович» та «Г.Данченко».
У розвідці російського історика-юриста Івана Дмитровича Бєляєва (1810-1873) досліджується історія виникнення і розвитку системи захисту окраїн Московської держави від нападів кочових татарських загонів у ІІ пол. ХIV - І пол. XVII століття.  При цьому подається багато цінного джерельного матеріалу про територію,  на якій у другій половині XVII століття постане Слобідська Україна.
У книзі вміщено публіцистичні твори нашого земляка, уродженця Охтирщини Івана Багряного (Лозов'ягина), опубліковані вперше в 1946—1963 рр. переважно в журналі «Наші позиції» та газеті «Українські вісті» — виданнях Української революційно-демократичної партії (УРДП), яку в еміграції організував і впродовж 1948—1963 рр. очолював автор. Публіцистика І. Багряного (1906—1963) була засобом боротьби за національну гідність і волю свого народу, за незалежність України. Гострим словом він критикував сталінський тоталітарний режим, викривав російський шовінізм, відгукувався на події в СРСР, аналізував світове політичне життя тощо.